1 Jun, 2010

Озеро Синевир — Морське око Карпат

Озеро Синевир - Морське око Карпа
Озеро Синевир ( «Морське око» Карпат) — розташоване на висоті 989 м над рівнем моря, в заповідній зоні Національного природного парку з однойменною назвою.

Озеро Синевир — це сьоме диво України — найбільша водойма Карпатських гір (приблизно 5 гектарів) з кришталево чистою водою. Тільки уявіть, вік Синевиру приблизно 10 тисяч років, а його глибина місцями сягає 24-ох метрів. Завдяки цьому вода залишається крижаною за будь-яких погодних умов.

В озері Синевир водиться риба форель. Але не забувайте – вилов риби заборонений. А навколо ростуть рідкісні рослини. На березі для туристів відкритий затишний дерев’яний готель та кілька альтанок.

Легенди про озеро Синевир

Легенда про кохання Синь і Вира

Одна із легенд говорить, що колись тут жив заможний граф. І всі навколишні землі та поселення належали тільки йому. Місцеві працювали на графа, хто випасав худобу, а хтось вирубував ліс. Певна річ, до всіх граф був дуже строгий, окрім своєї єдиної доньки з бездонно блакитними очима. Саме за це дівчинка отримала своє ім’я – Синь.

Одного дня граф мав поїхати до лісу та проконтролювати процес вирубки деревини. І вже юна Синь попросилася, щоб її взяли із собою. Звісно батько не зміг відмовити улюбленій дочці. Зачарована красою лісу дівчина заблукала. І тут їй допомогла прекрасна музика, яка лунала звіддаля.

Попрямувавши на звуки флояри, Синь натрапила на пастуха Вира. Зустрівшись поглядами, вони покохали один одного щиро і навіки. Та, на жаль, їхньому коханню помішав батько, який заборонив зустрічі. Та для закоханих це не стало перешкодою. Тому батькові прийшлося наказати слугам убити хлопця. Не придумавши нічого кращого, ті скинули на Вира кам’яну брилу і навічно поховали його під нею. Нещасна дівчина від розпачу полилися гіркі сльози, і було їх так багато, що перетворилися вони на величезне озеро, в, якому вода чиста немов сльоза. А розчулені історією люди назвали водойму Синевир – в честь закоханих.

Ще одна легенда розповідає теж про нероздільне кохання багатого парубка Вира та бідної сироти Ксені (Синя, Синь). На місці, де тепер озеро, колись було стійбище, вівчарі виготовляли молочну продукцію. Саме на цьому місці вони вперше зустрілися. Вир одразу покохав надзвичайну вроду Ксенії, а от вона не одразу відповіла взаємністю. Закоханий та наполегливий хлопець таки зумів закохати в себе Ксеню, забувши про всіх. Після того, як дівчина завагітніла во готувались до вессіля. Всі були проти цього, навіть мати Ксенії, бідна вдова, лякала дівчину, і говорила, що нікому не потрібна вона з дитиною. Щоб якось заспокоїтися, Ксеня пішла в гори до коханого. Дорогою відчула наближення пологів і вже перед самим стійбищем закричала: «Коханий мій, Вире»! Вівчарі стали реготати: мовляв коханка прийшла до Вира. А нещасна дівчина і дитина померли під час пологів. З горя хлопець видерся на найвищу смереку і кинувся на гостру скалу. Розлючені батьки парубка довго знущалися над тілом Ксенії. Не витримавши такого горя, вдова померла з прокльонами на устах. Її страшним бажанням було, щоб всі ці люди провалилися крізь землю, а на цьому місці утворилося озеро. Так і сталося.

Легенда про батька та сина

Ця легенда говорить про вбивство сином рідного батька. Якось місцеві селяни – батько і син, вирішили поповнити господарство корівкою. Так як сім’я не відносилася до заможних, то для них ця покупка була вкрай необхідною і дорогою. Однак у хлопця була мрія — здобувати їжу за допомогою полювання. Але, для зброї не було грошей. Син запідозрив, що батько бреше. Парубок думав, що грошей у батька набагато більше, і він вирішив це перевірити вночі. Саме тоді, коли вони з батьком зупинилися на ніч біля озера. Не підтвердивши підозри, розлючений син потягнув заспаного батька до водойми для того, щоб «вибити» правду. «Сине, вір… більш нема нічого!», — благав його рідний тато, але це не допомогло. Зрозумівши, що накоїв, син подався до розбійників. А батьківські слова дали назву озеру.

Легенда про богатиря

Ще одна легенда розказує нам, що колись на цьому місці було велике болото. Незважаючи на це, славні богатирі полюбили цю місцевість через багату здобич та недоторканість природи. Однак, крім богатирів на цю місцину накинула оком нечиста сила і вирішила знищити добрі душі. В нерівному бою загинули всі воїни-богатирі, окрім одного найсильнішого – Синевира. Втриматися на цьому світі йому допомогла його єдина донечка та біленький бичок. Але в мирне життя сім’ї втрутилася лиха доля. Потопила в болоті найдорожче, що було у Синевира. Довго не міг богатир знайти собі місця серед такої рідної колись природи. Вовком вив від болю, померти хотів. І тут звідкись взялася така злість, від якої Синевир почав розбирати скалу і кидати її частини в ненависне йому болото. В якийсь момент з-під брил взявся потужний потік води, який і полегшив страждання героя, навіки поховавши його у багнищі. Так утворилося наше озеро, а назву отримало від імені славного воїна – Синевира.

А яка з цих легенд правда!? Вирішувати вам. Цікаво те, що місцеві говорять, що на самому дні озера Синевир живе справжнісінька русалка! Тільки от не показується вона нікому, сидить століттями на дні озера через своє нещасливе кохання. Говорять, що якось русалка закохалася в красивого гуцула, та Водяний був проти такого роману. Він вирішив заховати доньку за горою у вирі глибокому. Покірна русалка попросила тільки одного – зачарувати чисті води озера, щоб приносили молодим дівчатам кохання палке та красу русалчину. Тому всі, незаміжні чи нещасливі через кохання, їдуть до цього озера!

Відпочинок на озері Синевир

Відпочинок на озері Синевир

Загалом відпочинок на природі поруч Синевиру підійде абсолютно для всіх! Чи то для пари закоханих, чи великих галасливих сімей, чи навіть одиноких «вовків». Ця місцина стала чимось сокровенним для тих, хто в ній вже побував. Адже озерна вода стала свідком і горя, і радості, увібрала всі людські та природні таємниці тисячоліть.

Для тих, кому кортить спробувати щось нове неодмінно потрібно посмакувати відбірних гуцульських страв. До смаку вам припаде — грибна юшечка, крученики, рибні делікатеси, вишукані страви з свіжої форелі. Ті, хто люблять фотографуватись зможуть зробити вдалі світлини на оглядовому майданчику, адже звідси відкривається хороша панорама. Найкращим варіантом буде прогулянка екологічними стежками, адже це свято кисню для легень. Не забудьте про те, що тут ще можна прокататись на плоті озером та заглянути в глиб морського ока! Для тих, хто любить активно відпочивати, та й не хоче обмежуватись прогулянками біля озера є хороша новина. Можна здійснити похід на вершину Озерна й оглянути місцевість згори. Правда, займе це близько 7 годин, а ноги пройдуть 12 кілометрів, проте вражень вистачить на роки.

Радимо також відвідати Кам’янецький водоспад, що розташований неподалік озера Синевир. Також туристи додають до свого туристичного вікенду відвідини водоспаду Шипіт та села Колочава, що розташувались неподалік озера Синевир.

Музей Синевир

В історико-краєзнавчому музеї НПП «Синевир» можна ознайомитись з макетами вузлів, споруд і пристосувань всього технологічного процесу заготівлі, сортування, зберігання і транспортування деревини у вигляді плотів-Бокор, а також побачити експонати музею лісосплаву.

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати історико-краєзнавчий музей національного природного парку « Синевир » .

Музей Синевир розташований поруч з адміністрацією НПП «Синевир», в окремому корпусі екологічного візит-центру. У цьому закладі на третьому поверсі почав свою роботу історико-краєзнавчий музей, який, серед іншого, презентує експонати музею лісосплаву, який зруйнований повінню 1998 року.

У доступній, наочній формі відвідувачі можуть ознайомитися з інформацією про історію, життя предків, про важку працю бокорашів і нелегку долю їхніх сімей. Є тут і різні сокири, пилки, які використовуються на різних ділянках заготівлі та переробки деревини. Починаючи від костюма і знарядь праці, і закінчуючи макетом колиби (тимчасового житла лісорубів) — все це експонує музей.

Різні гуртки, коновці, гелетки, бочки, миски тощо — це лише незначна частина експозиції, вражає своєю неповторністю, красою форм, способом виготовлення. Не менш цікаве взуття місцевих жителів: шкіряні та гумові чоботи, чоловічі шкіряні топанки з дерев’яною підошвою на високому каблуці, старовинні Бочкор, що вирізані різцем з цільного дерева.

Як доїхати до озера Синевир, Карпати

Найлегше дібратись з районного центру Межигір’я трасою А263, решту дороги легко подолати так, як пролягає вона через гірські райони (32 кілометри). Можливий ще варіант з Воловецького перевалу: прямувати трасою Е50 до села Нижні Ворота, а далі звернути вправо й слідувати вгору до Синевирського перевалу, далі пройтись пішки до самого озера або ж проїхатись машиною вздовж водойми Теребовля.

Правила на озері Синевир

Для того, щоб Ваш відпочинок нічого не зіпсувало, потрібно чітко дотримуватися установлених правил:

  • На території заповідника не можна встановлювати палатки та розпалювати вогнища;
  • Забороняється рвати квіти чи заготовляти дрова, вирубуючи дерева або чагарники;
  • Заборонено полювання на тварин, вилов риби, руйнування звіриного житла;
  • На заповідній території забороняється смітити та руйнувати навколишні об’єкти.

Адреса
неподалік Синевирської Поляни
Міжгірський район, Закарпатська область

Комментарий на “Озеро Синевир — Морське око Карпат”


  1. Комментарии отсутствуют. Стань первым комментатором!

Оставить комментарий