21 Jun, 2017

Відпочинок на морі на Кінбурнській косі

Відпочинок на морі на Кінбурнській косіЗгадки про Кінбурнську косу можна знайти в писемних джерелах античних часів. У підставі назви місцевості лежать турецькі слова «кіл» — волосся і «бурун» — мис (Кінбурн). У XV столітті турки побудували на півострові фортеця Кілбурун, звідки і пішла нинішня географічна назва півострова і коси.

Кінбурнська коса є мис, довжиною близько 40 і шириною менше 10 кілометрів. Кінбурнська коса розташована між прісним Дніпро-Бузьким лиманом і солоним Ягорлицької затокою. Коса, досить широка на початку, в самій вузькій частині звужується до кількох метрів. Кінбурнська коса, площею понад 200 гектарів, входить до складу Чорноморського біосферного заповідника, а Ягорлицька затока з островами, косами і внутрішніми озерами віднесений до водно-болотних угідь міжнародного значення.

Кінбурнська коса — улюблене місце відпочинку у вихідні і свята для жителів Миколаєва, Очакова та інших регіонів України.

Дістатися сюди можна на катері морем або на автомобілі всюдихідного типу. Зупиниться на Кінбурнській косі для відпочинку можна в місцевих базах відпочинку.

Кінбурнська коса — тихе, віддалене від цивілізації місце, з природою, що збереглася в первозданному вигляді. Кінбурнська коса має свій неповторний мікроклімат. З одного боку вона омивається морською водою, з іншого — прісними водами Дніпра, суша покрита буйною трав’яною рослинністю, сосновим і дубовим лісом. Через велику кількість цілющих трав Кінбурнську косу іноді називають аптекою під відкритим небом. На косі росте понад 500 видів рослин, багато з яких є лікарськими — ромашка, чебрець, валеріана, звіробій, м’ята, безсмертник піщаний, золототисячник і т.д. У сосновому лісі багато білих грибів.

Одна з відомих пам’яток Кінбурнського півострова — Волижин ліс, який є залишком лісів давньої країни Гілеї. Давньогрецький історик Геродот писав, що Гілея існувала тут у V столітті до нашої ери. Тоді Кінбурнська Коса була вкрита густим лісом. Залишки реліктових лісів можна зустріти і зараз у вигляді ділянок з невеликими гаями дуба, берези, вільхи та осики, розкиданих серед піщаних просторів коси. Вода, спека, вологість, палюче сонце сприяють швидкому розростанню дерев і трави в піщаних низинах. Такі місця густо заростають папороттю, болотними рослинами, дерева щільно обвиває виноград і хміль, утворюючи таємничі і містичні «саги», як їх називають місцеві жителі.
Там темно, страшно, багнисто, все нагадує джунглі, повиті ліанами з повзаючими гадюками, вужами, павуками і т.п. Рідко хто з місцевих жителів заходить в саги. Мало хто з туристів звідти виходить.

Кінбурнська коса

У Волижин лісі гніздяться багато видів птахів, в тому числі сірий журавель, лебідь-шипун і орлан білохвостий — всього близько 300 видів. Більше 60 видів тварин занесені до Червоної Книги України. Кінбурн — одне з найулюбленіших місць проживання рожевих пеліканів, видали обрисами нагадують птеродактилів, але на диво граціозних в польоті.
І ще одна визначна пам’ятка Кінбурнської коси — в околицях села Покровка збереглося одне з найбільших в Європі місць, де ростуть дикі орхідеї. Цвісти вони починають на початку травня.

На Кінбурні є також озера з лікувальною гряззю. Купання в солоному озері, аплікації білою глиною і бруду допомагають при остреохондрозе. За відгуками експертів, лікувальний ефект від їх впливу на організм не поступається лікувальним ефектом від процедур в Мертвому морі.

Легенди та історія краю

Завдяки географічному розташуванню Кінбурнська коса завжди мала важливе значення. Деякі історики вважають, що за часів князя Святослава на розташованому неподалік острові Березань зупинялися торгові судна перед далекою дорогою по Чорному морю. Острів мав і інші назви, грецьке — Борисфеніда, давньоруське — Білий Берег (Білобережжя). За часів Київської Русі тут була торгова факторія київських купців, проходив основний торговий шлях Київської Русі «з варяг Вь Грѣкі». Торговий шлях пов’язував Прибалтику і скандинавські країни з південними районами Київської Русі і Візантійською імперією. У Візантію з Прибалтики і Скандинавії везли хліб, ремісничі вироби, срібло в монетах, хутра, мед, віск, бурштин, зброю. Зворотно — вина, прянощі, фрукти, дорогі тканини, ювелірні вироби.

Шлях з Києва до Константинополя тривав 30-40 днів. Зупинялися суду в гирлі Дніпра на острові Березань або на острові Хортиця на Дніпрі. Ще один зупинний пункт був на острові Зміїний біля дельти Дунаю. У свій останній похід на островах Білобережжя зимував князь Святослав, коли повертався з Візантії після підписання договору.
З Кінбурнської косою пов’язано чимало красивих і незвичайних легенд.

Це історія про зухвалі амазонок, які жили за законами матріархату і приносили в жертву богам полонених красивих чоловіків, про перемогу над ними Геракла. У переказах можна знайти історію про грандіозну морської перемоги Ахілла, на честь якої він влаштував тут атлетичні гри.

Легенди оповідають і про те, що на косі колись височів величний храм богині землеробства і родючості Деметри. Згідно ще одному переказами тут шуміла листям священний гай богині Гекати — володарки Місяця, чаклунів і привидів. Ті, хто бачив саги на Кінбурні, цього дійсно можуть повірити.

Найбільш інтригуюче повір’я: скіфи вважали цю місцевість священної і сховали тут своє головне скарб — скіфське золото.

Є і більш достовірні факти. На Кінбурнському розташовані кілька соледобувних озер. Сьогодні місцеві жителі вживають йодистого сіль з цих озер в їжу, солять рибу. Деякі шматки ніжно-рожевого кристалічної солі виростають до 15 кг. Раніше сюди за сіллю приїжджали чумаки.

Туристичні об’єкти, екскурсії та цікаві місця

  • півострів Березань — давньогрецьке поселення Борисфен;
  • Кінбурнська грязьові і солоні озера, поклади білої глини;
  • мілководді Ягорлицької затоки, шпиль коси (стрілка) — місце, де зустрічаються води Дніпро-Бузького лиману та Чорного моря;
  • реліктові гаї — Волижин ліс, таємнича Ковалевська сага;
  • урочище «Комендантське» з красивими дубовими гаями;
  • залишки турецької фортеці Кінбурн;
  • козацький хрест, встановлений на згадку про першого кошового отамана Чорноморського козацтва Сидора Білого;
  • пам’ятник графу Олександру Суворову на місці розташування батарея (блок-форт), яка зіграла вирішальну роль в розгромі турецького флоту.

Проживання на Кінбурнській Косі

  • База відпочинку «Кінбурнській будинок»
  • Кінбурнська коса, готель «Пелікан»
  • База відпочинку «Таврія»
  • Гостьовий будинок «Квітуча маслина»
  • Готель «Аромат»

Курорти біля Кінбурнської коси

Як доїхати до Кінбурнської коси

Миколаїв — Кінбурнська Коса. У літню пору автобус «Миколаїв — Кінбурнська Коса», відправлення о 16:45 від Центрального автовокзалу. Маршрут: Миколаїв, Херсон, Цюрупинськ, Гола Пристань, Збур’ївка, Геройське, Василівка, Покровка. Час в дорозі — близько 5 годин

Миколаїв — Очаків. Автобус на Очаків, далі — таксі, потім — катером до Кінбурнської коси.

Час в дорозі: автобус до Очакова — близько 60 хв., Катер — близько 50 хв.

Швидкохідних катером — 10-12 хв. Вартість проїзду на катері — 20-30 грн.

З причалу 333 в 7,13,17 годин ходить баркас на косу.

З Миколаєва до Очакова машиною. Залишаєте машину на платній стоянці, що прямо на причалі (10 грн / добу). Далі — катером на косу або машиною в Римби.
Машиною на Кінбурнську косу. Автомобілем через Херсон, Цюрупинськ, Голу пристань, Збур’ївку, Геройське, потім — 25 км по хитких пісках і бездоріжжю. За Геройським і починається Кінбурн. В районі коси розташовані населені пункти: Римби, Василівка, Покровка і Покровські хутори.

Місцеві жителі їздять не тільки на позашляховиках, але проїхати там можна повнопривідним автомобілем і тільки, якщо ви добре знаєте дорогу. Фраза «лопата — кращий друг автомобіліста» дуже доречна для Кінбурна. «Чим крутіше джип — тим далі бігти за трактором» ще краще підходить для опису тутешньої дороги. Машину краще залишити на стоянці в с. Геройське, де закінчується асфальтована дорога і добиратися до с Римби. Час у дорозі від Геройської — близько півтори години.

Комментарий на “Відпочинок на морі на Кінбурнській косі”


  1. Комментарии отсутствуют. Стань первым комментатором!

Оставить комментарий